13 вересня 2011 р. в Муніципальному музеї мистецтв м. Хіросіма (Японія) відкрилася виставка «Золоті скарби України», яка триватиме до 13 листопада 2011 р.
На ній представлені унікальні золоті та срібні вироби давніх та середньовічних майстрів (ІХ ст. до н. е. – ХVІІІ ст.) із колекції Національного музею історії України та його філіалу - Музею історичних коштовностей України. Всього до складу виставки включено 260 експонатів.
     Виставка побудована за хронологічно-колекційним принципом. Відкривають експозицію матеріали, пов’язані із кіммерійцями, які жили в Причорноморських степах в ІХ – на початку VІІ ст. до н.е. Це золоті прикраси VІІІ ст. до н.е. (шпилька і гривна), які були знайдені в 1984 р. в кургані біля с. Ольшана Черкаської обл.

     Скіфський період представляють золоті пластини – оздоба піхов меча VІ – V ст. до н. е. із с. Олександрівка Дніпропетровської обл. і меч ІV ст. до н. е. із кургану біля с. Велика Білозерка Запорізької обл., золота оббивка горита ІV ст. до н.е. із Мелітопольського кургану, срібні чаші, реконструкції ритона, кубка і чаші, прикрашені золотими пластинами, фігурка кабанчика ІV ст. до н.е. із кургану Хомина Могила, що на Дніпропетровщині, золоті персні, сережки, підвіски, намисто тощо. Незвичайною витонченістю вирізняється плетена золота гривна ІV ст. до н.е. із кургану біля с. Корніївка Запорізької обл. Перлиною виставки є копія славнозвісної скіфської пекторалі ІV ст. до н.е. із кургану Товста Могила (м. Орджонікідзе, Дніпропетровська обл.). Значний інтерес у відвідувачів повинні також викликати і реконструкції головних уборів знатних скіф’янок. Вдалим доповненням до прикрас із золота є оригінальні вироби з кістки, бронзи, скла. Уявлення про мистецтво скіфських майстрів-косторізів дають кістяні псалії з с. Аксютинці, наконечник лука VІ ст. до н.е. із с. Будки, гребінь із с. Вовківці, що на Сумщині. Характерною особливістю скіфської культури є використання під час культових ритуалів бронзових литих навершників в звіриному стилі, які також займають своє місце в експозиції виставки. Представлені і залізні та бронзові предмети озброєння і кінського спорядження, низки намиста, бронзові браслети, глиняний посуд, бронзові казани, кам’яна антропоморфна стела VІ – V ст. до н.е.

     Техногенна катастрофа, яка розпочалася з аварії на 4-му енергоблоці Чорнобильської атомної електростанції в ніч з 25 на 26 квітня 1986 р., стала однією з найтрагічніших сторінок вітчизняної історії. Виставка покликана нагадати сучасникам, насамперед, молодому поколінню, про велику трагедію, яка спіткала нашу країну наприкінці XX ст. Відтворити тогочасні події, в яких переплелися між собою біль, відчай, самопожертва, мужність, страх і героїзм, правда й відверта брехня – допоможуть представлені в експозиції численні знімки, документальні свідчення, кадри кінохроніки.
      Виставка «Чорнобиль: біль, пам’ять, подолання» – реквієм пам’яті всім, хто пройшов через пекло Чорнобиля. Матеріали виставки відображають найбільш трагічні події весни-літа 1986 р.( вимушена евакуація з 30-ти км. зони понад 90 тис. мешканців українських сіл, надзвичайне напруження людських сил по приборканню ядерної стихії, перші жертви «мирного атома» тощо).

        В експозиції залу представлено портрети з яготинської збірки Рєпніних-Розумовських-Волконських.
      Рєпніни – князівський рід, гілка чернігівських Рюриковичів. За переказами, він походив від св. Михайла, князя Чернігівського. 1801 р. зі смертю генерал-фельдмаршала Миколи Васильовича Рєпніна рід згас, але того ж року за велінням імператора Олександра І онуку (по жіночій лінії) останнього Рєпніна князю Миколі Григоровичу Волконському – постановлено  йменуватись Рєпніним-Волконським.